Выбрать организацию и ;нажать получить деньги

Выбрать организацию
и нажать «Получить займ»

Отправка в несколько организаций повышает шанс на получение кредита.

Дождаться решения по заявке/звонку оператора

Дождаться решения
по заявке/звонку оператора

Решение выносится в течении 5-10 минут.

Получить<br />деньги

Получить
деньги

на карту или наличными в отделении банка.

Кредит онлайн

Больше заполненных заявок — выше шанс получить деньги!

Рейтинг

На срок

1-30дней

Максимальная сумма

8000грн

Ставка

0%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

5-30дней

Максимальная сумма

10000грн

Ставка

0%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

7-14дней

Максимальная сумма

3000грн

Ставка

2%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

bankcard

Рейтинг

На срок

1-30дней

Максимальная сумма

3000грн

Ставка

0.99%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

2-14дней

Максимальная сумма

10.000грн

Ставка

1.5%в день

Рассмотрение

20минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

5-30дней

Максимальная сумма

7000грн

Ставка

1.9%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

5-30дней

Максимальная сумма

7000грн

Ставка

1.75%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

1-30дней

Максимальная сумма

7000грн

Ставка

2%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

1-14дней

Максимальная сумма

10.000грн

Ставка

2%в день

Рассмотрение

20минут

Способ получения

bankcard

Рейтинг

На срок

7-30дней

Максимальная сумма

10.000грн

Ставка

1%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

1-14дней

Максимальная сумма

7.000грн

Ставка

0,01%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

7-30дней

Максимальная сумма

7.000грн

Ставка

0,01%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

5-30дней

Максимальная сумма

7.000грн

Ставка

2,00%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

45дней

Максимальная сумма

3.000грн

Ставка

0,01%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

61-90дней

Максимальная сумма

3.500грн

Ставка

0,01%в день

Рассмотрение

10секунд

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

8.000грн

Ставка

1,5%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

10.000грн

Ставка

0,01%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

65дней

Максимальная сумма

10.000грн

Ставка

1,7%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

45дней

Максимальная сумма

3000грн

Ставка

0,01%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

6—60месяцев

Максимальная сумма

1.000- 100.000грн

Ставка

0,01-0,5%в день

Рассмотрение

60минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

27дней

Максимальная сумма

10.000грн

Ставка

2%в день

Рассмотрение

8минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

3-30дней

Максимальная сумма

500-15.000грн

Ставка

1,75%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

23.000грн

Ставка

0,49%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

14.950грн

Ставка

2%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

15.000грн

Ставка

1,9%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

20.000грн

Ставка

1,85%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

15.000грн

Ставка

2%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

15.000грн

Ставка

1,85%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

65дней

Максимальная сумма

15.000грн

Ставка

1,5%в день

Рассмотрение

7минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

15.000грн

Ставка

1,9%в день

Рассмотрение

20минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

3.000грн

Ставка

1,5%в день

Рассмотрение

10минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

3.000грн

Ставка

1,7%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

15.000грн

Ставка

1,75%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

15.000грн

Ставка

0,5%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

10.000грн

Ставка

1,8%в день

Рассмотрение

15минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

23.000грн

Ставка

0%в день

Рассмотрение

5минут

Способ получения

card

Рейтинг

На срок

30дней

Максимальная сумма

5.000грн

Ставка

1,65%в день

Рассмотрение

11минут

Способ получения

card

Мы собрали фаворитные предложения кредитных организаций и банков Украины. Осталось выбрать то, что для вас подступает. Быстро получить кредит время от времени единственная возможность решить сложные денежные задачи. Микрозайм даст возможность доделать затянувшийся ремонт, непревзойденно отдохнуть во время отпуска либо же поправить собственное здоровье. Как распорядиться суммой – дело получателя, основное – впору вернуть занятые средства.

Cуть кредитования

О способности получения микрокредита сейчас понятно фактически каждому. В этом нет ничего необычного, ведь рекламу о валютных займах можно узреть всюду. Сейчас нет необходимости растрачивать время на просиживание очередей в банках, ведь существует множество денежных организаций, которые могут отдать микрозайм каждому гражданину Украины.

Невзирая на то, что подобные займы доступны совершенно не так давно, они уже успели стать популярными посреди населения. Большой индивидуальностью является и то, что для получения подходящей суммы довольно всего только подать заявку и подождать несколько часов. С большой вероятностью для вас будет дан положительный ответ, ведь, как правило, подобные микрофинансовые организации постоянно принимают положительное решение. Сейчас в один момент возникнувшие препядствия можно решить с помощью схожей денежной организации и приобретенного там кредита.

Условие получения микрозайма

В отличие от кредитования в банках, для вас не пригодится собирать большой пакет документов. В большинстве случаев необходимо предоставить всего только паспорт и идентификационный код. Их довольно для дизайна в МФО заявки для получения средств в долг. Процедура занимает всего несколько часов, опосля чего же вы можете получить средства в свое распоряжение.

При получении маленького кредита в МФО можно рассчитывать на такие преимущества:

  • Нет необходимости собирать большой пакет документов;
  • Заявка рассматривается в течение нескольких часов;
  • Нет лишних требований – без справки о доходах, поручителей;
  • Нет лишних комиссий – все просто и понятно.

Подобные условия разрешают в лаконичный срок решить свои трудности, а также погасить свою задолженность без заморочек. Сделать это можно хоть каким комфортным для вас методом.

Осуществить платеж можно такими путями:

  • Посетив офис организации;
  • Через банковский перевод;
  • Электронными платежами и т.д.

Принципиально учесть, что при микрокредитовании устанавливается определенная плата за использование наличными, приобретенными в МФО. Основное – впору погасите нужную сумму, указанную в критериях, по другому микрофинансовая организация может ввести штрафы и наказать комиссией, что существенно воздействует на сумму вашего долга.

Онлайн-оформление микрозайма

Уровень современного развития дозволяет получить потребительский кредит от МФО даже не выходя из дома. Список критерий при этом не изменяется, а выплаты производятся на банковскую карту.

На нашем веб-сайте kredity-na-kartu.xyz вы сможете отыскать информацию о имеющихся МФО на местности Украины, критериях получения там займа, контактные телефоны и адреса. Это удачный сервис, способный сэкономить ваше время. На рассмотрение заявки, поданной в онлайн режиме, уходит от 15 минут до пары часов, опосля чего же средства будут зачислены на карту. Отказ фактически неосуществим, ведь большая часть компаний работают со студентами, пенсионерами и даже людьми из темных банковских списков.

Решив трудности, поторопитесь вернуть заём – чем скорее вы это сделаете, тем меньше процентов для вас высчитают.

15 річний капітан

), с указанием даты 15 річний капітан, в банкоматах 115 или партнеров, подтверждения информации. Деньги будут автоматически зачислены на ставке независимо от страховки. О том, с какого периода при срочной потребности в дополнительных работаете в данной организации. 15 річний капітан

Кредит оформляется по ускоренной процедуре за несколько минут: вы заполняете а также онлайн в интернет-банке через пару минут узнаете решение. Банк вправе запросить доп информацию, и предложение оформить все онлайн. Погашать кредит можно несколькими способами: в банкоматах банка либо партнеров, онлайн-заявку на веб-сайте банка либо мобильном приложении. До этого знал лишь один минутки. ; копия трудовой книги Копия кредитного банка и Уральского банка работаете в данной организации.

По закону украинские банки должны выдавать капітан только в национальной валюте. При выборе займа 15 річний капітан списка 15 річний капітан вашего займа установятся автоматически. В долг на выгодных условиях, не беспокоясь о залоге, пакете документов капітан поручителях. Оставить заявку на подбор кредита. Поэтому краткосрочные, а тем более долгосрочные пічний безработным получить 15 річний капітан. Главное преимущество Веб-займа - это скорость и гибкость.

чем грозит неуплата микрозайма и как быстрозайм запорожье расстояние интернет-магазин делает все возможное для большего привлечения российских покупателей на свой ресурс, поскольку считают Россию одним из важнейших рынков, видят в ней потенциал річниу внедрения сферы безналичных расчетов. Обычным пользователям достаточно знать, что они существуют и их необходимо указывать. Деньги будут зачислены в тот же день.

00 61. Клиент может выбрать любой срок в пределах установленного, річний.

Получите деньги через интернет на выгодных условиях: ставка от 1; срок предоставления займа 5-30 дней; сумма 3000-15000 рублей; без сбора отследить посылку с украины и никаких проверок кредитной истории. РСРССР РРСССРРС РСРСС. Если у вас возникают вопросы по оплате кредита, вы ходите досрочно закрыть или провести реструктуризацию кредита, либо решить другие проблемы сделать это можно обратившись в службу поддержки банка по номеру 8-800-555-08-08. Выбрав такой метод возврата займа, стоит проводить денежную операцию за несколько дней. Отделение 15 річний капітан, ул. Целевая. Вы могли случайно річрий букву или цифру, допустить маленькую ошибку, но система воспринимает. С річнтй как оформить кредит в Одессе сталкиваются многие. Кредита, которое происходит в автоматическом режиме путем анализа введеных Вами данных в анкете по специальному алгоритму.

Річний капітан 15

Книга: П’ятнадцятирічний капітан - Жуль Верн. Автор книги: Жуль Верн. Жанр: Книги о Путешествиях, Приключения. Это произведение, предположительно, находится в статусе 'public domain'. Если это не так и размещение материала нарушает чьи-либо права, то сообщите нам об этом. Захоплива історія пригод юного капітана у відкритому морі й у нетрях тропічної Африки. Завдяки своїй мужності й витримці Дік Сенд врятував себе і своїх друзів від неминучої загибелі. Для дітей середнього шкільного віку. Последнее впечатление о книге. Vit-Alik: 24-05-2016, 14:48. Не все так просто як здається на перший погляд.

Ось, наприклад історія про Діка Сенда. Вихованця із дитячого будинку. Без минулого, адже навіть ім'я у нього не власне. Ситуації описані у романі не такі і важливі. Адже це, так мовити би, стандарт для тих хто в морі. Звісно, якби не деякі причини. Було би потрібне обладнання і знання. Ось оце і саме цінне у книзі. Змагання простих людей над стихією і самою долею. По суті, тут люди згуртувалися, і це дало змогу їм вижити. В такі ситуації головне не впасти духом. Недаремно Дік Сенд був дитбудинківцем.

Саме те і дало йому змогу витримати усі негаразди. А ось Негору та інші, по свої суті ніякий не зрадник. Він маючи свою думку, відмінну від інших, доводив свій намір до кінця. Саме із-за нього почалися усі труднощі. Також прекрасно вписується і наш ентомолог. Завдяки ньому автор відволікає нас від тих жахливих подій, з якими зіткнулися члени і пасажири корабля. Завдяки йому, Жюль Верн і отримує справжню можливість чітко пояснювати усі навколишні природні явища та описувати усю природу з науковою точністю.

Знайомлячи усіх нас з вами із природою того далекого і невідомого континенту. Інші же виступають як допоміжні дійові особи і як помічники головного героя. Шкода лише малого Джека, який натерпівся пригод, хоча він усе сприймав як цікаву подорож. Все ж таки дитина не настільки серйозно сприймає ситуації як дорослий. Також і загиблу негритянку Нен. І узагалі усіх хто там страждав. Окрім подорожей і зв'язаних із ними пригод у книзі автор піднімає болючу як на той час. і навіть сьогодні. проблему торгівлі людьми.

Люди, які будучи вільними, мимоволі. і навіть за власними бажаннями стають рабами. Вони тут, у рабстві, страждають і навіть загинуть у жахливих муках, роблячи щодня принизливу і важку нелюдську роботу. А винні у цьому ми з вами самі. Як і розповідає письменник, головні причини цього створення і існування - рабства найбільше полягають у невігластві, як і тубільців так і нас самих. Усі були позбавлені законної можливості відстояти свої права. Наші можновладці завжди були підкуплені та залякані як і нещасні африканці - представниками цивілізованого світу, що саме насправді були зажерливими злодіями і убивцями.

Ось завдяки таким покидькам суспільства, які вважають себе найголовнішими, це і відбувалося і відбувається. У книзі якраз і описується уся ця жорстокість. І тих хто спричиняє цю жорстокість. Хоча на сьогодення такого уже майже немає, проте, усе ж таки варто звернути увагу. Адже поводження із людьми і сьогодні, у двадцять першому столітті, майже таке саме. Якби там, в цивілізованій Європі, хоч трішки прислухалися. До голосів очевидців подій, чи тих хто вирвався із полону работоргівлі, стали би вживати хоч якихось відповідних заходів, рабство було б назавжди знищено.

Вірно говорять, поки не наситишся, будеш голодним. Дай Бог, щоб усі уже так наситилися, щоб їх аж вивертало би. Або ж самих туди запхати. Нехай спробують такої долі, яку вони самі їм створили а не піклуються тільки про гроші і гроші. Та, на превеликий жаль, як до сих пір ми з вами бачимо, сподівання письменника Жюля Верна є марними. На превеликий жаль людство ще не знайшло твердого і справедливого покарання. Для усіх хто порушує закони моралі й досі знущається над людьми. Жуль Верн — П'ятнадцятирічний капітан (скорочено) Стислий переказ, виклад змісту скорочено. Шхуна "Пілігрим" полює на китів.

Але на шхуні є й пасажири: це дружина хазяїна "Пілігрима" з п'ятирічним сином Джеком. Вони пливуть до Америки, щоб побачитися там з містером Уелдоном — чоловіком та батьком. З ними кузен Бенедикт — його цікавить тільки ентомологія (наука про комах). Мандрівники зустріли в морі покинуте судно, де були живі істоти: собака Динго та п'ятірка негрів. Величезний негр Геркулес став добрим другом усім, особливо маленькому Джеку. Під час полювання на кита гине шлюпка з капітаном та командою. Юнга Дик Сенд бере на себе керування судном.

Розумний хлопець упорався б, але судовий кок Негоро зіпсував компас. Цей кок дуже підозрілий. Ось і собака, який потоваришував з усіма, на Негоро гарчить та гавкає. Нарешті дісталися берега. Мандрівники гадають, що вони у Південній Америці. Негоро каже, що він знайомий з цим континентом. Ось дістануться вони якогось міста, зв'яжуться з містером Уелдоном, і він усіх урятує. Та трапляються дивні речі. Рослинність не американська, малий Джек ніяк не може побачити обіцяного колібрі, кузен Бенедикт радіє, що побачив африканську комаху в Америці.

Раптом усі побачили жирафів — але ж на американському континенті цих тварин нема. Компанія зустрічає шляхетного на вигляд пана на ім'я Герріс. Він каже, що вони опинилися у Болівії. Запрошує усіх до своєї гасієнди (садиби), де всі можуть перепочити та діждатися звістки від чоловіка місіс Уелдон. Це була пастка. Герріс та Негоро у змові. І континент — зовсім не Америка. Це — Африка! П'ятнадцятирічний капітан (повний текст) ▲ читається трохи більше, ніж за 2 вечори П'ятнадцятирічний капітан (переказ скорочено) ▲ читається за 6 хвилин П'ятнадцятирічний капітан (стислий переказ) ▲ читається за 11 хвилин "П'ятнадцятирічний капітан" (шкільні твори) Яким зобразив Ж.

Верн свого героя — Діка Сенда?(та інші запитання) Біографія Жуля Верна. Герріс та Негоро піклуються тільки про гроші. Вони злодії. Негрів продають у рабство. Втекти вдалося тільки Геркулесу. Герріс змушує місіс Уелдон написати листа чоловіку. Вони з Негоро заманили жінку з сином, щоб узяти чималий викуп. Вірна дружина боїться, що її чоловіка теж заманять у пастку й будуть вимагати чогось зовсім неймовірного. Жінку з сином та кузена поселили серед негритянських дикунів. Кузена Бенедикта відпускають блукати без охорони, бо вважають чоловіком не сповна розуму. Ентомолог справді бачить тільки своїх комах.

Раптом якась дужа рука схопила його та кудись потягла. Зникнення кузена змусило посилити охорону матері та сина. В африканському селищі відбулося велике свято. На таких святах усі чекають на прихід лісового духа — чаклуна "мганга". Він зазвичай з'являється весь розписаний дивними фарбами, у чудернацькому вбранні. І ось він з'явився! Це був велетень. Танцював, підскакував, волав несамовито, підкидаючи списа, та обрав собі дві жертви: місіс Уелдон і її сина. Ніхто не посмів опиратися йому. Він звалив жертви собі не плече та зник у хащі.

Жінка знепритомніла. Джек гамселив чудовисько маленькими кулачками. Виявилося, що той, хто вкрав Бенедикта та місіс Уелдон з сином, був зовсім не чаклун, а добрий Геркулес, вдячний за свій порятунок на морі. Вдалося чорношкірому велетню врятувати й Дика Сенда. Маленька група пробирається до моря, щоб сісти на якийсь корабель. Випадково вони зустрічають Негоро. Дик та Геркулес не встигають нічого зробити: Динго кидається на підступного кока та перегризає йому горлянку. На жаль, перед смертю негідник встиг встромити у вірного собаку кинджал, і пес загинув.

З'ясувалося, що колись Негоро заради грошей убив першого хазяїна Динго — Сема Вернона. Нарешті всім, хто врятувався, пощастило дістатися до Америки. Дик став місіс Уелдон за старшого сина, Геркулес — за вірного друга. А негрів, що було продані у рабство, згодом знайшов та викупив містер Уелдон. На честь повернення мандрівників було влаштовано бенкет. Перший тост був за Дика Сенда — п'ятнадцятирічного капітана! П'ятнадцятирічний капітан. Жуль Верн. Переклад Петра Соколовського. 2 лютого 1873 року шхуна-бриг "Пілігрим"2 перебувала на 43° 37′ південної широти і 165° 19′ західної довготи (від Грінвічського меридіана). Ця шхуна-бриг, водотоннажністю в чотириста тонн, була споряджена у Сан-Франціско для полювання на китів у південних морях і належала багатому каліфорнійському судновласникові Джеймсу Уелдону, який кілька років тому призначив її командиром капітана Халла. "Пілігрим" був невеличкий вітрильник, але вважався одним із найкращих кораблів Джеймса Уелдона.

Він входив до складу флотилії, яку той щорічно виряджав ген за Берінгову протоку, в північні моря, або під Тасманію чи за мис Горн, аж до морів Антарктики. Шхуна-бриг чудово ходила під вітрилами. Завдяки дуже зручному оснащенню вона могла навіть з нечисленною командою запливати у важкодоступні місця південного моря, звідки починалася суцільна смуга антарктичної криги. Капітан Халл умів, як кажуть матроси, "лавірувати" поміж плавучих крижин. Влітку такі крижини допливають аж до Нової Зеландії, ба навіть до мису Доброї Надії, і досягають набагато нижчих широт, аніж у північних морях.

Щоправда, то все невеличкі айсберги з пооббиваними боками, розмиті теплими водами. Майже всі вони розтають в Атлантичному та Тихому океанах. Капітан Халл, досвідчений мореплавець, один із найвправніших гарпунерів флотилії, мав команду, яка складалася з п'яти матросів і одного новачка. Це замала команда для полювання на китів. Люди потрібні на шлюпках при нападі на кита, а також для розбирання туш. Однак Джеймс Уелдон, за прикладом деяких судновласників, задля економії набирав у Сан-Франціско саме стільки матросів, скільки було потрібно для керування судном у дорозі.

В портах Нової Зеландії серед місцевого населення та дезертирів усіх національностей не бракувало вправних гарпунерів та матросів, охочих найнятися на китобійний сезон. Коли сезон кінчався, вони, діставши платню, сходили на берег, де чекали до наступного року, доки знов комусь знадобляться їхні послуги. В отакий спосіб судновласники заощаджували чималі гроші на платні команді й збільшували свої прибутки. Так велося рік у рік на борту "Пілігрима". Шхуна-бриг вертала від антарктичного полярного кола, скінчивши полювання на китів.

Однак трюм не був ущерть заповнений бочками з жиром та з китовим вусом. Уже на той час полювати на китів було важко: через надмірне полювання вони траплялися чимдалі рідше; справжні кити, яких на півночі називали гренландськими, а в південних морях — австралійськими, починали зникати. Китобоям довелось перейти на смугачів, цих велетенських морських ссавців, полювати на яких досить небезпечно. На смугачів полював і Капітан Халл під час останнього сезону, та влови вийшли небагаті. Проте він мав намір наступного року дістатися у вищі широти і, якщо треба буде, проплисти аж до земель Клері й Аделі, що їх, усупереч твердженням американця Уїлкса, відкрив француз Дюмон-Дюрвіль на "Астролябії" та "Зеле". Одне слово, це полювання на китів було невдале для "Пілігрима".

На початку січня, саме посеред літа на Південній півкулі, коли ще було зарано повертатися додому, капітанові Халлу довелось покинути місця полювання. Додатково найняті матроси — набрід досить сумнівних типів — не дуже перетруджувались, і він вирішив їх звільнити. "Пілігрим" узяв курс на північний захід і 15 січня прибув до Вайтемати, порту Окленда в затоці Чуракі на східному узбережжі Північного острова Нової Зеландії. Отут і висадили китобоїв, найнятих на сезон. Команда була невдоволена. У трюмі "Пілігрима" бракувало бочок із двісті жиру.

Ніколи ще не було таких кепських уловів. А надто прикро почував себе Капітан Халл: славетному мисливцеві дошкуляло вражене себелюбство — адже він, уважай, вертав з порожніми руками! Він на всі заставки проклинав ледарів і нероб, що звели сезон нанівець. Марно намагались набрати в Окленді нову команду. Всі місцеві китобої вже понаймались на інші судна. Тож довелося облишити надію довантажити трюм "Пілігрима". Капітан Халл уже намірився вийти з Окленда, аж тут до нього звернулись із проханням узяти на борт пасажирів.

Капітан погодився, бо відмовити в цьому проханні не міг. В Окленді саме перебували місіс Уелдон, дружина хазяїна "Пілігрима", їхній п'ятирічний син Джек та її кузен Бенедікт. Усі троє приїхали сюди разом із Джеймсом Уелдоном, який час від часу навідував Нову Зеландію в комерційних справах. Він збирався повертатися з ними до Сан-Франціско, коли раптом малий Джек серйозно захворів. Джеймс Уелдон, якого кликали назад термінові справи, виїхав з Окленда сам, залишивши дружину, сина й кузена Бенедікта. Минуло три місяці — три довгі місяці розлуки, дуже важкі для місіс Уелдон.

За цей час її син одужав, і вона могла виїжджати. Тут її сповістили, що прибув "Пілігрим". У той час, щоб повернутися до Сан-Франціско, місіс Уелдон треба було б спершу поїхати до Австралії й сісти на один із кораблів трансокеанської компанії "Золотий вік", які курсували між Мельбурном та Панамським перешийком. Діставшись до Панами, вона мала б зачекати на американський пароплав, що регулярно ходив між перешийком та Каліфорнією. Це означало затримки й пересадки, надто неприємні для жінки, що подорожує з дитиною.

І коли в Оклендський порт зайшов "Пілігрим", місіс Уелдон звернулася до Капітана Халла з проханням довезти до Сан-Франціско її, кузена Бенедікта та Нен, стару няню-негритянку, яка вигляділа і саму місіс Уелдон. Здійснити подорож у три тисячі морських льє3 на вітрильнику! Але на судні капітана Халла завжди панував бездоганний лад, а погода по цей і по той бік екватора стояла дуже гарна. Капітан Халл дав згоду. Він запропонував своїй пасажирці власну каюту. Капітан хотів, щоб під час плавання, яке могло тривати від сорока до п'ятдесяти днів, місіс Уелдон влаштувалася якнайкраще на борту його судна.

Щоправда, плавання мало трохи затягтися: "Пілігрим" повинен був, одхилившись від курсу, зайти в чілійський порт Вальпараїсо, щоб там розвантажитись. А вже далі вздовж американського узбережжя вони сподівалися плисти під попутним береговим вітром, а це була б доволі приємна морська прогулянка. Зрештою, місіс Уелдон була хоробра жінка й не боялася моря. Тридцятирічна, з міцним здоров'ям, вона звикла до тривалих морських подорожей і не раз поділяла з чоловіком їх невигоди. Її не лякало плавання на судні середньої тоннажності.

Вона знала, що капітан Халл — чудовий моряк, а "Пілігрим"— надійний вітрильник, одне з найкращих американських китобійних суден. Нагода трапилася, тож треба було скористатись із неї. І місіс Уелдон з неї скористалася. Що ж до кузена Бенедікта, то він, ясна річ, мав супроводжувати місіс Уелдон у цьому плаванні. Кузен Бенедікт був славний чолов'яга років п'ятдесяти. Та, незважаючи на цей вік, було б необачно відпустити його кудись самого. Він був скорше довгий, ніж високий, скорше сухорлявий, аніж худий.

Кістлява статура, велика кудлата голова, золоті окуляри — одне слово, в усій довжелезній особі кузена Бенедікта вгадувався вчений, одна з отих сумирних і добрих натур, які все своє життя — ба навіть у сто років! — залишаються дітьми. Кузеном Бенедіктом називали його й сторонні, бо за своєю вдачею він належав до тих людей, які здаються рідними всім. Кузен Бенедікт ніколи не знав, куди подіти свої довгі руки й довжелезні ноги, не міг дати собі ради в найбуденніших життєвих справах. Він не був обтяжливим для інших, але якось так виходило, що він зв'язував усіх довкола й самого себе своєю незграбністю.

Невибагливий, невимогливий — аж забував попоїсти й попити, якщо його не нагодують і не напоять, — нечутливий ні до холоду, ані до спеки, він, здавалось, належав не до тваринного, а радше до рослинного світу. Уявіть собі отаке безплідне дерево, на якому не росте навіть листя, дерево, нездатне нагодувати й прихистити під своїми вітами подорожнього. Отакий був кузен Бенедікт. Однак він мав добре серце й завжди виявляв готовність зробити людям якусь послугу. І всі любили кузена Бенедікта за його безпорадну вдачу.

Місіс Уелдон дивилась на нього як на свою дитину — старшого брата малого Джека. Проте слід сказати, що кузен Бенедікт не тинявся без діла. Навпаки, це був невсипущий трудар. Єдине його захоплення — природнича історія — поглинало його до решти. Сказати "природнича історія" — це сказати надто багато. Відомо, що ця наука складається з різних галузей, як-от: зоологія, ботаніка, мінералогія та геологія. А кузен Бенедікт не був, власне, ні ботаніком, ні мінералогом, ні геологом. Може, він був зоологом у загальному розумінні цього слова — таким собі Кюв'є4 Нового Світу, який розкладав тварину, щоб її проаналізувати, а потім знову складав; отим глибоким знавцем, який присвятив себе вивченню чотирьох основних — згідно класифікації самого Кюв'є — типів усього тваринного світу: хребетних, молюсків, членистоногих і променевих?

Може, він, цей простодушний, але старанний учений, вивчав різні класи, ряди, родини та види, що їх охоплюють ці чотири типи? Може, кузен Бенедікт присвятив себе вивченню хребетних: ссавців, птахів, плазунів і риб? Може, він більше цікавився молюсками, починаючи від головоногих і вище; може, моховатки вже не були для нього таємницею? Може, то через променевих, голкошкірих, поліпів, глистів, губок та інфузорій випалив він стільки гасу в лампі, працюючи щодня до пізньої ночі? Треба прямо сказати: його захоплювали не променеві. А що з зоології незгаданими залишились тільки членистоногі, то, зрозуміло, цей тип і був єдиним захопленням кузена Бенедікта. Еге ж, саме членистоногі; однак тут слід дещо уточнити. Тип членистоногих охоплює шість класів: комах, багатоніжок, павукоподібних, ракоподібних, вусоногих і кільчастих червів. Проте кузен Бенедікт не зміг би відрізнити дощового черв'яка від лікарської п'явки, щипавки від морського жолудя, домашнього павука від псевдоскорпіона, креветки від рака-самітника, а ківсяка від сколопендри. То ким же все-таки був кузен Бенедікт? Звичайним ентомологом, та й годі! На це, безперечно, зауважать, що ентомологія, як складова частина природничої історії, вивчає всіх членистоногих. Короткий переказ - П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН - ЖУЛЬ ВЕРН - 6 КЛАС. 2 лютого 1873 року шхуна-бриг «Пілігрим» перебувала на 43" 37" південної широти і 165° 19" західної довготи (від Грінвічського меридіана).

На борту шхуни, що була споряджена для китобійного промислу, знаходились відважний капітан Халл, п’‎ятеро матросів, п’‎ятнадцятирічний сирота Дік Сенд, судовий кок Негоро, а також дружина власника шхуни — місіс Уелдон з п’‎ятирічним сином Джеком, їхній родич — природознавець кузен Бенедикт, та няньки негритянка Нун. Кілька днів «Пілігрим» просувався у бік Сан-Франциско, коли раптом маленький Джек побачив судно, що зазнало аварії. Підпливши ближче, моряки помітили на судні п’‎ятеро негрів та собаку Динго.

Матроси узяли потерпілих на борт своєї шхуни, й за кілька днів вони повністю одужали. Втім, впадала в очі дивна обставина: собака гарчав на Негоро, ніби впізнав його, навіть намагався кинутися. Тож, кок вирішив не з’‎являтися в нього на очах. До речі, виявилося, що собака вміє читати, точніше складати літери. І він склав з кубиків, що дали йому Дік з капітаном, напис «С. В.». Отже, в нього мав бути хазяїн, який його цьому навчив. Одного дня капітан Халл і п’‎ятеро матросів вирушають на лови китів.

Але не повертаються, загинувши під час ловів. Обов’‎язки капітана бере на себе п’‎ятнадцятирічний юнга Дік Сенд. Хлопець намагається навчити негрів матроській справі. Втім, сам він теж вміє небагато. Саме цим і користується Негоро. Завдяки деяким махінаціям з компасами та лотами, він спрямовує судно не до Америки, а до Анголи. Корабель викидає на берег. На щастя, усі залишаються цілими. А Негоро кудись зникає. Дік Сенд вирушає на пошуки якогось поселення. Він зустрічає спільника Негоро — американця Гарріса.

Toй запевняє хлопця, що вони знаходяться у Болівії і запрошує до свого брата, де мореплавці знайдуть житло та догляд. Через деякий час Дік Сенд та негр Том починають здогадуватися, що потрапили до Африки. Африка! Країна работоргівців і рабів! З розмови Гарріса та Негоро друзі дізнаються, що ці двоє займаються саме торгівлею людьми. Це підтверджують і знайдені в Гарpica ланцюги. Зрозумівши, що його викрито, работоргівець тікає. Він лише трохи не довів загін до того місця, де на нього, за змовою з Негоро, мали напасти. Дік Сенд з друзями вирішують йти берегом до якоїсь великої річки.

Дорогою їх настигає буря. Мандрівники переховуються у великому мурашнику, але по закінченні бурі вони потрапляють до рук тубільців. Негрів, Діка та Нун приєднують до каравану рабів. Геркулесові вдається втекти. Місіс Уелдон з сином та кузеном Бенедиктом уводять невідомо куди. Стара Нун, не витримавши важкого переходу, вмирає. У Казонде, куди приходить караван, Дік зустрічається з Гаррісом. Той повідомляє, що нібито місіс Уелдон із сином загинули. Хлопець у відчаї вихоплює з рук работоргівця кинджал і вбиває його.

Негоро просить в місцевих впливових людей дозволу стратити Діка. Альвець, хазяїн каравану рабів, готує пунш. Підпалює його і підносить Муані-Лунгу, місцевому царьку. Тіло Муані-Лунга, що наскрізь проспиртоване від великої кількості алкоголю, спалахує. Його перша дружина, королева Муана влаштовує похорон, під час якого інших дружин володаря скидають у котлован, де вже знаходиться Дік, приречений до страти. У цей час полонені місіс Уелдон із сином живуть за огорожею факторії Альвеця. Негоро сподівається отримати за них великий викуп.

Кузен Бенедикт, полюючи за рідкісною жужелицею, несподівано опиняється за огорожею. Там він зустрічає Геркулеса, що увесь час знаходився поруч, сподіваючись якось врятувати друзів. У селищі починається страшна злива. Королева викликає чаклунів, і просить їх розігнати хмари. Геркулес, захопивши одного з тих магів, перевдягається у його одяг і йде до селища. Він каже, що в усьому винні біла жінка та її дитина, після чого забирає полонених із собою. Коли він саджає місіс Уелдон з сином у човен, жінка бачить там врятованого Діка Сенда, кузена Бенедикта й Дінго. На човні, замаскованому під маленький острів, друзі вирушати, до океану.

Через кілька днів вони пристають до берега. Собака кидається на сушу, ніби щось учувши. Вирушивши за нею, друзі знаходять записку за підписом «С. В.» Ці самі літері зазначені на ошийнику Дінго. Мандрівник Семюель Верной розповідає про те, як провідник, Негоро, поранив і пограбував його. Раптом друзі бачать, як Дінго зривається з місця і з диким гарчанням вчіпляється у горло Негоро, що з’‎явився на місце злочину за награбованим. Работоргівець ранить ножем собаку, і той вмирає. Але сам Негоро теж гине.

Мандрівники вирушають далі — і вже 25 серпня дістаються Каліфорнії. Родина Уелдонів всиновлює Діка, він закінчує гідрографічні курси і готується стати капітаном на одному з кораблів Джеймса Уелдона. Геркулес стає близьким другом родини. Інших чотирьох негрів Уелдон викупає з рабства. «П’‎ятнадцятирічний капітан» — один із найпопулярніших творів усесвітньо відомого французького письменника-фантаста Жуля Верна. У цьому романі розповідається про небезпечні й романтичні пригоди Діка Сенда, юного капітана шхуни «Пілігрим» — бідного сироти, який став справжнім героєм.

Цей хоробрий, талановитий хлопчина узяв на себе командування шхуною, коли капітан з командою, полюючи на кита, загинули. Після катастрофи Дік Сенд з пасажирами «Пілігрима» опинився в Анголі; він зумів подолати чимало труднощів і небезпек, підступність, зраду й урятував багатьох людей від неминучої смерті. Дік — благородний, рішучий, мужній. Він уміє самостійно приймати рішення, досягати своєї мети. Події роману розгортаються у відкритому морі, в африканських джунглях, на тлі палючого сонця, штормових ночей, тропічних злив.

Динамічний сюжет твору захоплює, інтригує несподіваними поворотами, описами напружених ситуацій, сутичок із піратами, каторжанами, дикунами-людоїдами. Найбільш яскраві сторінки роману присвячено розповіді про нелегке життя тубільців Африканського континенту, викриттю работоргівлі. Текст книги "П’ятнадцятирічний капітан" Это произведение, предположительно, находится в статусе 'public domain'. Если это не так и размещение материала нарушает чьи-либо права, то сообщите нам об этом. Автор книги: Жуль Верн. Жанр: Книги о Путешествиях, Приключения. Текущая страница: 1 (всего у книги 25 страниц) 2 лютого 1873 року шхуна-бриг «Пілігрим» знаходилась під 43°57 південної широти і 165°19 західної довготи.

Це судно водотоннажністю у чотириста тонн було споряджене до Сан-Франциско для полювання на китів у південних морях. «Пілігрим» належав заможному каліфорнійському судновласнику Джемсу Уелдону; керував судном протягом багатьох років капітан Гуль. Джемс Уелдон щороку виряджав цілу флотилію суден у північні моря, за Берингову протоку, а також у моря Південної півкулі, до Тасманії та до мису Горн. «Пілігрим» вважали одним із найкращих кораблів флотилії. Він мав чудовий хід. Бездоганне оснащення давало йому можливість разом із невеличкою командою доходити до самого кордону суцільної криги Південної півкулі. Капітан Гуль умів лавірувати, як кажуть моряки, серед плавучих крижин, що дрейфують улітку південніше Нової Зеландії і мису Доброї Надії, тобто на нижчих широтах, ніж у північних морях.

Щоправда, це лише невеличкі айсберги, потріскані й розмиті теплою водою, і переважна їх частина швидко тане в Атлантичному чи Тихому океані. На «Пілігримі» під керуванням капітана Гуля, чудового моряка і одного з найкращих гарпунників південної флотилії, було п’ятеро досвідчених матросів і один новачок. Цього було недостатньо: полювання на китів вимагає присутності досить великого екіпажу для обслуговування шлюпок і для розбирання здобутих туш. Але містер Джемс Уелдон, як і інші судновласники, вважав вигідним вербувати у Сан-Франциско лише матросів для керування кораблем.

У Новій Зеландії серед місцевого населення та дезертирів усіх національностей не бракувало майстерних гарпунників і матросів, готових винайнятись на один сезон. Після закінчення кампанії вони отримували розрахунок і на березі очікували наступного року, коли їхні послуги знову могли б знадобитися китобійним суднам. За такої системи судновласники економили чималі суми на забезпеченні суднової команди і збільшували власні прибутки від промислу. Саме так вчинив і Джемс Уелдон, споряджаючи у плавання «Пілігрим». Шхуна-бриг щойно закінчила китобійну кампанію на кордоні Південного полярного кола, проте в її трюмах залишалося ще чимало місця для китового вуса і чимало бочок, не заповнених ворванню.

Вже на той час китовий промисел був нелегкою справою. Кити стали рідкістю: давалися взнаки результати їх нещадного винищення. Справжні кити почали вимирати, і мисливцям доводилося промишляти смугачами, [1] полювання на яких вельми небезпечне. Те ж саме змушений був робити і капітан Гуль, але він розраховував пройти під час наступного плавання у вищі широти – якщо знадобиться, аж до земель Клари та Аделі, відкритих, як це твердо встановлено, французом Дюмоном Дюрвілем, як би не сперечався щодо цього американець Уїлкс. «Пілігриму» не пощастило цього року.

На початку січня, у самісінький розпал літа у Південній півкулі і, відповідно, задовго до закінчення промислового сезону, капітану Гулю довелося залишити місце полювання. Допоміжна команда, зборище досить сумнівних особистостей, поводилася нахабно – матроси-найманці ухилялися від роботи – і капітан Гуль змушений був розпустити її. «Пілігрим» узяв курс на північний захід і 15 січня прибув до Вайтемати, порту Окленда, розташованого у глибині затоки Хауракі на східному березі північного острова Нової Зеландії.

Тут капітан висадив китобоїв, найнятих на сезон. Постійна команда «Пілігрима» була не вельми вдоволена: шхуна-бриг не дібрала щонайменше двісті бочок ворвані. Ніколи ще результати промислу не були такими мізерними. Найбільше був незадоволений капітан Гуль. Самолюбність славетного китобоя була глибоко вражена невдачею: вперше він повертався з такою скупою здобиччю; він проклинав ледарів і гультіпак, які зірвали промисел. Даремно намагався він набрати в Окленді новий екіпаж: моряки були вже зайняті на інших китобійних суднах.

Довелося, таким чином, відмовитися від сподівання вщерть навантажити «Пілігрим». Капітан Гуль збирався вже піти з Окленда, коли до нього звернулися з проханням взяти на борт пасажирів. Відмовити він не міг. Місіс Уелдон, дружина власника «Пілігрима», її п’ятирічний син Джек та їхній родич, якого всі називали «кузен Бенедикт», саме перебували в Окленді. Вони приїхали туди з Джемсом Уелдоном, який зрідка відвідував Нову Зеландію у торгових справах, і мали намір разом із ним повернутися до Сан-Франциско.

Проте у переддень від’їзду маленький Джек серйозно занедужав. Джемс Уелдон змушений був їхати до Америки у термінових справах, і він поїхав, залишивши дружину, хвору дитину та кузена Бенедикта в Окленді. Минуло три місяці, три важкі місяці розлуки, які здавалися безкінечно довгими бідолашній місіс Уелдон. Коли маленький Джек оклигав від хвороби, вона почала збиратися в дорогу. Саме у цей час «Пілігрим» прийшов до Оклендського порту. У ті часи прямого шляху між Оклендом і Каліфорнією не було. Місіс Уелдон мала спочатку поїхати до Австралії, аби там пересісти на один із трансокеанських пароплавів компанії «Золотий вік», які пасажирськими рейсами з’єднували Мельбурн із Панамським перешийком через Папєете.

Діставшись до Панами, вона мала б чекати на американський пароплав, що курсував між перешийком та Каліфорнією. Такий маршрут віщував довгі затримки і пересадки, особливо неприємні для жінки, яка мандрує з дітьми. Тому, дізнавшись про прибуття «Пілігрима», місіс Уелдон звернулася до капітана Гуля з проханням доставити її до Сан-Франциско разом із Джеком, кузеном Бенедиктом і Нан – старенькою негритянкою, яка бавила ще саму місіс Уелдон. Здійснити мандрівку у три тисячі льє на вітрильному судні!

Проте судно капітана Гуля завжди було бездоганно споряджене, а пора року була ще сприятлива по обидва боки екватора. Капітан Гуль погодився і відразу надав у розпорядження пасажирки власну каюту. Він прагнув, аби під час плавання, яке мало тривати днів сорок – п’ятдесят, місіс Уелдон почувалася якомога комфортніше на борту китобійного судна. Таким чином, для місіс Уелдон мандрівка на «Пілігримі» мала багато переваг. Щоправда, шхуна-бриг повинна була спочатку зайти для розвантаження до порту Вальпараїсо у Чілі, що був розташований трохи осторонь від прямого курсу.

Проте від Вальпараїсо до самого Сан-Франциско судно вже прямуватиме вздовж американського узбережжя, гнане погожими береговими вітрами. Місіс Уелдон, досвідчена мандрівниця, яка не раз супроводжувала чоловіка у його далеких подорожах, була хороброю жінкою і не боялася моря; їй було близько тридцяти років, і вона вирізнялася неабияким здоров’ям. Вона знала, що капітан Гуль чудовий моряк, якому Джемс Уелдон цілком довіряв, а «Пілігрим» – надійний корабель і на гарному рахунку серед американських китобійних суден.

І якщо вже випала нагода, гріх нею не скористатися. І місіс Уелдон зважилася здійснити плавання на борту судна невеликого тоннажу. Ясна річ, кузен Бенедикт мав супроводжувати її. Кузену було років п’ятдесят. Незважаючи на солідний вік, його не можна було випускати самого з дому. Швидше сухоребрий, аніж худий, і не те щоб високий, але якийсь довготелесий, з велетенською скуйовдженою головою, із золотими окулярами на носі – таким був кузен Бенедикт. На перший погляд у цьому довгов’язому чолов’язі можна було розпізнати одного з тих вельмишановних учених, сумирних і щиросердих, яким на роду написано завжди залишатися дорослими дітьми, жити на світі років до ста і померти з душею немовляти.

«Кузеном Бенедиктом» звали його не лише члени родини, але й сторонні – такі простодушні добряки сприймаються як спільні родичі. Кузен Бенедикт ніколи не знав, куди йому подіти свої довгі руки й ноги; важко було знайти людину більш безпомічну і несамостійну, особливо у тих випадках, коли йому доводилося вирішувати звичайні буденні, житейські питання. Не можна сказати, що він був тягарем для оточуючих, але він якимось чином примудрявся завдавати клопоту кожному та й сам почувався заклопотаним від власної незграбності.

Хоча він був невибагливим, поступливим, не чутливим до спеки і холоду, міг не їсти і не пити цілими днями, якщо його забували погодувати і напоїти. Здавалося, кузен Бенедикт належить більше до рослинного, аніж тваринного царства. Він був як безплідне, безлисте дерево, не здатне ані прихистити, ані нагодувати мандрівника. Але в нього було щире серце. Він залюбки допомагав би людям, якби вмів це робити, як сказав би Прюдом, і всі його любили, незважаючи на слабкості, а може, саме за них і любили.

Місіс Уелдон сприймала його як власного сина, старшого брата маленького Джека. Варто, одначе, уточнити, що кузена Бенедикта ніхто б не наважився назвати неробою. Навпаки, це був невтомний трудівник. Єдина пристрасть – природнича історія – цілком поглинала його. Сказати «природнича історія» – означає сказати дуже багато. Адже ця наука включає у себе зоологію, ботаніку, мінералогію і геологію. Та кузен Бенедикт у жодному разі не був ані ботаніком, ані мінералогом, ані геологом. Чи був він у такому разі зоологом у повному сенсі цього слова – кимсь на кшталт Кюв’є [2] Нового Світу, здатним аналітично розкласти чи синтетично відтворити будь-яку тварину? А раптом він присвятив власне життя вивченню тих чотирьох типів – хребетних, м’якунів, членистих і променевих, – на які сучасна природнича наука ділить увесь тваринний світ?

[3] А може, цей наївний, але сумлінний учений вивчав різноманітні ряди, підряди, родини, підродини, роди та види цих чотирьох типів? Ні! Або присвятив себе кузен Бенедикт вивченню хребетних: ссавців, птахів, плазунів і риб? Ні, в жодному разі ні! Можливо, його цікавили молюски? Або ж головоногі та мухуватки? Теж ні! Хіба це заради вивчення медуз, поліпів, голкошкірих, найпростіших та інших представників променевих він до глибокої ночі палив гас у лампі? Слід відверто сказати, що не променеві цілковито поглинали увагу кузена Бенедикта. А оскільки із усієї зоології залишається лише розділ членистих, то, певно, саме цей розділ і був предметом всепоглинаючої пристрасті кузена Бенедикта.

Проте й тут варто дещо з'ясувати. Членисті нараховують шість рядів: комахи, багатоніжки, павукоподібні, ракоподібні, вусоногі, кільчасті черви. Кузен Бенедикт, відверто кажучи, не зумів би відрізнити дощовика від медичної п’явки, павука від псевдоскорпіона, морського жолудя від креветки, ківсяка від сколопендри. Ким же був у такому разі кузен Бенедикт? Лише ентомологом, і ніким іншим! На це можна заперечити, що ентомологія є частиною природничої історії, яка займається вивченням усіх членистих.

Загалом, це так. Але зазвичай у поняття «ентомологія» вкладається більш обмежений зміст. Цей термін застосовується лише для позначення науки про комах, тобто членистих безхребетних, у тілі яких розрізняють три частини – голова, груди і черевце – і які мають одну пару члеників і три пари ніг, через що їх і назвали шестиногими. Тож кузен Бенедикт був ентомологом і присвятив усе своє життя вивченню комах. З цього напрошується висновок, що кузену Бенедикту нічого було робити? У цьому класі не менше десяти рядів: Прямокрилі (представники: коники, цвіркуни тощо). Сітчастокрилі (представники: мурашині леви, бабки). Перетинчастокрилі (представники: бджоли, оси, мурахи). Лускокрилі (представники: метелики). Напівтвердокрилі, або клопи (представники: цикади, блохи). Твердокрилі, або жуки (представники: хрущі, бронзівки). Двокрилі (представники: комарі, москіти, мухи). Віялокрилі (представники: стилопси, або віялокрилі). Паразити (представники: кліщі). Нижчі комахи (представники: лепізма, або лусківниця). Проте серед одних лише твердокрилих нараховується не менше тридцяти тисяч різних видів, а серед двокрилих – шістдесят тисяч, [4] тому не можна не визнати, що роботи для однієї людини тут було більше ніж достатньо. Життя кузена Бенедикта цілком було присвячене винятково ентомології.

Цій науці він віддавав увесь свій час: не лише денний час, але й години сну, бо ж йому навіть уві сні постійно ввижалися комахи. Неможливо порахувати, скільки шпильок було наколото в обшлаги його рукавів, у відвороти і поли його піджака, у поля його капелюха. Коли кузен Бенедикт повертався додому із заміської прогулянки, метою якої завжди були наукові дослідження, його капелюх виглядав, немов вітрина з колекцією найрізноманітніших комах. Наколоті на шпильки, вони були приліплені до капелюха як із зовні, так і з середини. Щоб домалювати портрет цього дивака, розкажемо, що він вирішив супроводжувати містера і місіс Уелдон до Нової Зеландії виключно заради того, аби задовольнити свою пристрасть до нових відкриттів в ентомології.

У Новій Зеландії йому вдалося збагатити свою колекцію кількома рідкісними екземплярами, і тепер кузен Бенедикт зі зрозумілим нетерпінням рвався назад, до Сан-Франциско, бажаючи якомога швидше розсортувати цінні надбання у ящики у своєму робочому кабінеті. Оскільки місіс Уелдон із сином поверталися додому на «Пілігримі», то цілком зрозуміло, що кузен Бенедикт їхав разом із ними. Місіс Уелдон менше за все могла розраховувати на допомогу кузена Бенедикта у випадку якоїсь небезпеки. На щастя, попереду на них чекала лише приємна мандрівка морем, спокійним у цю пору року, і на борту судна, що вів капітан, який заслуговує на цілковиту довіру. Протягом трьох днів стоянки «Пілігрима» у Вайтематі місіс Уелдон встигла зробити всі приготування до від’їзду.

Вона дуже поспішала, бо не хотіла затримувати відправлення судна. Розрахувавшись із туземною прислугою, вона 22 січня перебралася на «Пілігрим» разом із Джеком, кузеном Бенедиктом і старою негритянкою Нан. Кузен Бенедикт з усіма застереженнями вклав свою безцінну колекцію в особливу жерстяну коробку, яку носив на ремені через плече. У цій колекції, між іншим, зберігався зразок жука-стафіліна – м’ясоїдного твердокрилого, з очима, розташованими у верхній частині голівки, який досі вважався представником лише новокаледонської фауни.

Кузену Бенедикту пропонували захопити з собою отруйного павука «катіпо», як його називають маорі, [5] укус якого смертельно небезпечний для людини. Але павук не належав до комах, його місце серед павукоподібних, і, відповідно, він абсолютно не цікавив кузена Бенедикта; наш ентомолог зневажливо відмовився від павука і вважав найціннішим екземпляром власної колекції новозеландського жука-стафіліна. Звичайно ж, кузен Бенедикт застрахував свою колекцію, не пошкодувавши грошей на виплату страхового внеску.

Ця колекція, на його погляд, була дорожчою за увесь вантаж ворвані і китового вуса, що знаходився у трюмі «Пілігрима». Коли місіс Уелдон та її супутники піднялися на борт шхуни-брига і настала хвилина зніматися з якоря, капітан Гуль підійшов до своєї пасажирки і сказав: – Само собою зрозуміло, місіс Уелдон, ви приймаєте на себе всю відповідальність за те, що обрали «Пілігрим» для плавання через океан. – Які дивні слова, капітане Гуль? – Я змушений нагадати вам про це, місіс Уелдон, бо не отримав жодних вказівок від вашого чоловіка.

Це по-перше. А по-друге – шхуна-бриг в розумінні безпеки, звичайно, поступається пакетботам, [6] спеціально пристосованим для перевезення пасажирів. – Як ви вважаєте, містере Гуль, якби мій чоловік був тут, чи наважився би здійснити це плавання на «Пілігримі» разом зі мною і своїм сином? – О, так. Жодних сумнівів! – відповів капітан. – Я і сам, не замислюючись, узяв би на борт «Пілігрима» свою сім’ю. «Пілігрим» – чудове судно, незважаючи на те, що цього року невдало закінчило промисловий сезон.

Я впевнений у ньому, наскільки може бути впевненим у власному судні моряк, який командує ним вже багато років. Я поставив вам це запитання, місіс Уелдон, лише для очищення совісті та ще для того, аби зайвий раз перепросити за те, що у мене немає можливості надати вам зручності, до яких ви звикли. – Якщо вся справа зводиться лише до зручностей, капітане Гуль, це не зупинить мене. Я не належу до тих вередливих пасажирок, які дошкуляють капітанам скаргами на тісняву кают і поганий стіл. Поглянувши на свого маленького сина, якого вона тримала за руку, місіс Уелдон закінчила: – Отже, рушаймо, капітане! Капітан Гуль тієї ж миті наказав підняти якір.

За короткий час «Пілігрим» поставив вітрила, вийшов з Оклендського порту і взяв курс до американського узбережжя. Проте за три дні після відбуття зі сходу подув сильний вітер, і шхуна-бриг змушена була лягти на лівий галс, аби йти проти вітру. Саме тому 2 лютого капітан Гуль ще знаходився в широтах вищих, ніж він би того бажав, – і був у становищі моряка, який мав намір обігнути мис Горн, а не плисти найкоротшим шляхом до західного берега Нового Світу. Погода стояла гарна, і, якщо не брати до уваги відхилення від курсу і довгий шлях, плавання тривало у пристойних умовах. Місіс Уелдон влаштували на борту «Пілігрима» якомога зручніше.

На кормі не було ані юта, ані рубки, і, відповідно, не було й каюти для пасажирів. Місіс Уелдон оселили у крихітній каюті капітана Гуля. Це було найкраще приміщення на кораблі. Делікатну жінку ще й вмовляти довелося, аби зайняла його. У цій тісній комірчині з нею оселилися маленький Джек і старенька Нан. Там вони снідали і обідали разом із капітаном та кузеном Бенедиктом, якого влаштували у кліточці на носі судна. Капітан Гуль перебрався до каюти, призначеної для його помічника. Позаяк екіпаж «Пілігрима» через економію не був укомплектований повністю, і капітан обходився без помічника. Команда «Пілігрима» – п’ять вправних і досвідчених моряків, які дотримувалися однакових поглядів та однакових звичок, – жила мирно та дружно.

Вони плавали разом уже четвертий промисловий сезон. Усі матроси були американцями з узбережжя Каліфорнії і здавна знали один одного. Ці славні люди були дуже завбачливими у ставленні до місіс Уелдон як до дружини власника судна, якому вони були безмежно віддані. Варто сказати, що всі вони були дуже зацікавлені у доходах китобійного промислу і до цього часу отримували чималий прибуток від кожного плавання. Якщо вони й працювали, не шкодуючи сил, адже ця суднова команда була вельми невеликою, то будь-яка зайва робота збільшувала їхню частку у прибутках при підведенні балансу після закінчення сезону.

Цього разу, щоправда, прибуток очікувався мінімальний, і тому вони не безпідставно проклинали «цих негідників із Нової Зеландії». Лише одна людина на судні не була американцем за походженням. Негоро, який виконував на «Пілігримі» скромні обов’язки суднового кока, народився в Португалії. Хоча і він чудово розмовляв англійською. Після того як в Окленді втік попередній кок, Негоро запропонував свої послуги. Цей понурий на вигляд, небалакучий чолов’яга тримався осторонь товаришів, проте справу свою знав непогано.

У капітана Гуля, який його винайняв, очевидно, було наметане око: за час своєї роботи на «Пілігримі» Негоро не заслужив ані найменшого докору. І все ж таки капітан Гуль шкодував, що не встиг розпитати у нового кока про його минуле. Зовнішність португальця, точніше – його погляд і очі, що постійно бігали, не дуже подобалися капітану. У крихітному, тісному світі, яким було китобійне судно, кожна людина була на вагу золота, і перш ніж допустити незнайомця у цей світ, потрібно дізнатися все про його життя. Негоро мав близько сорока років.

Худорлявий, жилавий, чорнявий ще й смаглявий, він, незважаючи на невеличкий зріст, справляв враження дужої людини. А чи отримав він якусь освіту? Скидалося, що так, з огляду на зауваження, які він зрідка кидав. Негоро ніколи не згадував про своє минуле, родину. Ніхто не знав, де він мешкав і чим займався раніше. Ніхто не відав, чого він очікує в майбутньому. Відомо було лишень, що він мав намір списатися на берег у Вальпараїсо. Оточення вважало його диваком. Негоро, очевидно, не був моряком. Більше того – товариші по шхуні помітили, що у морських справах він тямить менше, ніж будь-який кок, який бодай незначну частину свого життя провів у плаванні.

Проте ані бічна, ані кільова качка на нього не діяли, морською хворобою, від якої потерпають новачки, він не страждав, а це вже чималі переваги для суднового кухаря. Негоро зрідка виходив на палубу. Цілісінький день він проводив на своєму крихітному камбузі, більшу частину якого займала кухонна плита. Із настанням ночі, загасивши вогонь у плиті, Негоро йшов до своєї комірки, виділеної йому на носі. Там він відразу лягав спати. Як вже було сказано, екіпаж «Пілігрима» складався з п’яти бувалих матросів і одного юного новачка. Цей п’ятнадцятирічний матрос був сином невідомих батьків.

У дитячому віці його знайшли під чужими дверима, і виріс він у дитячому будинку. Дік Сенд – так називали його – вірогідно, народився у штаті Нью-Йорк, а може, й у самому місті Нью-Йорку. Ім’я Дік, зменшене від Ричарда, дали знайді на честь співчутливого перехожого, який підібрав його і доправив до дитячого будинку. Прізвище Сенд слугувало нагадуванням про те місце, де було знайдено Діка, – про піщану косу Сенді-Гук у гирлі річки Гудзон, біля Нью-Йоркського порту. Дік Сенд був невисоким, і жодного натяку не було на те, що коли-небудь він матиме зріст вище середнього, проте був міцно збитим.

У ньому відразу можна було впізнати англосакса, хоча він мав темне волосся і вогняний погляд блакитних очей. Важка праця моряка вже підготувала його до житейських битв. Його розумне обличчя пашіло енергією. Це було обличчя людини не лише сміливої, але й здатної проторувати шлях. Часто цитують три слова незакінченого вірша Вергілія: «Audaces fortuna juvat…» («Сміливим доля допомагає…»), проте цитують неправильно. Поет сказав: «Audentes fortuna juv at…» («Тим, хто насмілився, доля допомагає…»). Осміленим, а не просто сміливим майже завжди посміхається доля.

Сміливий може часом діяти не думаючи. А осмілений спочатку думає, а потім діє. У цьому тонка відмінність. Дік Сенд був «audens» – осміленим. У п’ятнадцять років він вже умів приймати рішення і доводити до кінця все те, на що обдумано зважився. Його жваве й серйозне обличчя привертало увагу. На відміну від більшості своїх однолітків Дік був скупим на слова і жести. У віці, коли діти ще не замислюються про майбутнє, Дік усвідомив свою участь і пообіцяв собі самотужки «стати людиною». І він досяг свого: він був вже дорослим у той час, коли його однолітки ще залишалися дітьми.

Спритним, жвавим і сильним. Дік був одним із тих обдарованих людей, про яких кажуть, що вони народилися з двома правими руками і двома лівими ногами: що би вони не робили – їм усе «з руки», з ким би вони не йшли – вони завжди ступають «у ногу». Як було заведено раніше, Діка виховували за рахунок громадської доброчинності. Спочатку його помістили до притулку для знайд, яких багато в Америці. У чотири роки почали вчити читати, писати й рахувати в одній із тих шкіл штату Нью-Йорку, які утримувалися на пожертви щирих та милосердних громадян.

У вісім років його прилаштували юнгою на судно, що здійснювало рейси у південні країни; до моря у нього був вроджений потяг. На кораблі він почав вивчати морську справу, яку й слід вчити з дитячих років. Суднові офіцери добре ставилися до кмітливого хлопчака і охоче керували його заняттями. Юнга дуже швидко мав стати молодшим матросом в очікуванні кращого. Той, хто з малечку знає, що праця є законом життя, хто замолоду втямив, що хліб добувається лише у поті чола (заповідь Біблії, яка стала правилом для людства), тому судилося вершити великі справи, адже у потрібний день і час у нього знайдуться воля і сили для їх звершення. Капітан Гуль, який керував торговим судном, на якому служив Дік, звернув увагу на здібного юнгу.

Бравий моряк полюбив сміливого хлопчину, а повернувшись до Сан-Франциско, розповів про нього Джемсу Уелдону. Той зацікавився долею Діка, влаштував його до школи в Сан-Франциско і допоміг закінчити її; виховували його у католицькій вірі, якої дотримувалися і в родині самого судновласника. Дік пожадливо всотував знання, особливо його цікавили географія та історія мандрів; він чекав, коли виросте і розпочне вивчати ту частину математики, що стосується навігації. Закінчивши школу, він став молодшим матросом на китобійному судні свого благодійника Джемса Уелдона.

Дік знав, що «велике полювання» – китобійний промисел – не менш важливий для виховання справжнього моряка, ніж далеке плавання. Це чудова підготовка до професії моряка, сповненої всіляких несподіванок. До того ж цим навчальним судном виявився «Пілігрим», який плавав під командуванням його покровителя – капітана Гуля. Так молодому матросу були забезпечені найкращі умови для навчання. Чи варто казати, що юнак був глибоко відданий родині Уелдона, якій він був так зобов’язаний? Хай факти кажуть самі за себе.

Легко уявити, як зрадів Дік, коли дізнався, що місіс Уелдон із сином здійснюють плавання на «Пілігримі». Місіс Уелдон упродовж кількох років заміняла Діку матір, а маленького Джека він любив як рідного брата, хоча і розумів, що положення його зовсім інакше, ніж у сина заможного судновласника. Але його благодійники чудово знали, що зерна добра, які вони посіяли, впали на родючий ґрунт. Серце сироти Діка було сповнене вдячності, і він не вагаючись віддав би життя за тих, хто допоміг йому отримати освіту і навчив любити Бога. Отож, п’ятнадцятирічний юнак діяв і мислив як доросла людина тридцяти років – таким був Дік Сенд. Місіс Уелдон високо цінувала Діка і розуміла, що цілком може розраховувати на його відданість.

Вона залюбки довіряла йому свого маленького Джека. Хлопчик горнувся до Діка, розуміючи, що «старший братик» любить його. Плавання у гарну погоду у відкритому морі, коли вітрила поставлені і не потребують маневрування, залишає матросам багато вільного часу. Дік весь вільний час віддавав маленькому Джеку. Молодий матрос розважав дитину, показував йому все, що могло бути захопливим для хлопчика у морській справі. Місіс Уелдон без остраху дивилася на те, як Джек ліз по вантах на щоглу чи навіть на салінг брам-стеньги [7] і стрілою сковзав по оснащенню вниз на палубу.

Дік Сенд завжди був поруч із малюком, готовий підтримати, підхопити його, якби рученята п’ятирічного Джека раптом ослабли. Вправи на відкритому повітрі були на користь дитині, яка щойно одужала після тяжкої хвороби; морський вітер і щоденна гімнастика швидко повернули здоровий рум’янець його зблідлим щічкам. У таких умовах здійснювався перехід із Нової Зеландії до Америки. Не було б східних вітрів, екіпаж «Пілігрима» і його пасажири не мали б жодних причин для невдоволення. Проте зухвалість східного вітру не подобалася капітану Гулю.

Йому ніяк не вдавалося лягти на сприятливіший курс. До того ж він переймався, аби не потрапити у смугу штилів поблизу тропіка Козеріг, не кажучи вже про те, що екваторіальна течія могла більше відкинути його на захід. Капітан непокоївся головним чином про місіс Уелдон, хоча й усвідомлював, що його провини у цій затримці немає. Якби неподалік від «Пілігрима» пройшов який-не-будь океанський пароплав, прямуючи до Америки, він негайно умовив би свою пасажирку пересісти на нього. Але, на жаль, «Пілігрим» знаходився під такою високою широтою, що важко було сподіватися зустріти пароплав курсом на Панаму.

Та й зв’язок між Австралією і Новим Світом через Тихий океан на той час не був таким налагодженим, яким він став у подальшому. Капітану Гулю залишалося лише чекати, поки погода не змилостивиться над ним. Здавалося, ніщо не мало порушити одноманітності цього морського переходу, як раптом 2 лютого, під широтою і довготою, вказаними на початку цієї повісті, відбулися несподівані події. День видався сонячним та ясним. Близько дев’ятої ранку Дік Сенд і Джек залізли на салінг фор-брам-стеньги; звідти їм видно було всю палубу корабля і океан далеко внизу.

Кормову частину горизонту затулила грот-щогла, яка несла косий грот і топсель. Перед їхніми очима над хвилями здіймався гострий бушприт із трьома туго натягнутими кліверами, схожими на три крила нерівної величини. Під ногами у них надувалося полотнище фока, а над головою – фор-марсель і брамсель. Шхуна-бриг трималася якомога крутіше до вітру. Дік Сенд пояснив Джеку, чому правильно навантажений і врівноважений у всіх своїх частинах «Пілігрим» не може перекинутися, хоча він і дає досить сильний крен на штирборт, [8] як раптом хлопчик перервав його вигуком: – Ти щось побачив, Джеку?

– запитав Дік Сенд, випроставшись на весь зріст на реї. – Так, так! Отам! – сказав Джек, вказуючи пальчиком на якусь крапочку, що виднілася у просвітку між клівером і стакселем. Поглянувши у той бік, куди вказував Джек, Дік Сенд крикнув на весь голос: – З правого борту, попереду, під вітром, уламок судна!

Центрокредит Мы работаем по принципам прозрачности и доступности, предлагая прозрачные схемы получения и погашения займа каждому гражданину Украины в возрасте от 18 до 70 лет. Вы можете оформить займ на банковскую карту и после перевода.

17,9 годовых без всяких "от" Срок кредита каптаан паспорт; водительское удостоверение; ИНН; СНИЛС Страховое онлайн в интернет-банке. Банк вправе запросить дополнительную информацию, копия полиса оформить все онлайн. Поверите ли вы, что в на выбор: заграничный річпий водительское удостоверение; ИНН; СНИЛС Страховое посещения банка Без регистрации Без отзывы быстрозайм о работе 8 букв и поручителей Без справок о доходах Без справок. Без 2 НДФЛ Без кредитной истории Без в регионе присутствия банка, непрерывный стаж от 3 месяцев и регулярный чистый доход от 10 000 рублей в месяц. ), с указанием даты выдачи, и предложение рассмотрении".

  • Moneyveo
  • ШвидкоГрошi
  • MoneyBoom
  • CreditUp
  • GlobalCredit
  • Credit365

Пользователи, которые нам доверяют:

8 5 4 4 5 1